У Мережі вже кілька днів не вщухають розмови про новий випуск з бійцями легендарної бригади "Азов", який відзняла журналістка Раміна Есхакзай. Про те, як відбувається деокупація українських територій, розвиток війни, оборону Маріуполя, повернення з полону, важкі поранення, втрату побратимів та мотивацію - все це з перших вуст наших захисників.
Так, наприклад, командир роти 1 батальйону бригади “Азов” з позивним “Кіль” розповів про бойове поранення під час штурму на одному з напрямків.
"Три ворожі танки вирішили під'їхати дуже близько до наших позиці. Ми ліквідували один, в другий влучив з гранатомета, взяв товариша на підмогу, вийшов на відкриту місцевість. Не побачив танк і із-за гілок пролунав постріл. Я отримав поранення у живіт. Відбіг у бік, почав діяти за протоколом, який треба виконувати у разі виникнення поранення. Підбіг товариш, і взяв мене на руки. Мене евакуювали і зробили операцію. У мене була гангрена, відкрита рана, мені зашили кишківник. Я почав проходити лікування, не міг рухатися. Мені кололи антибіотики. Робили чистку, я дивився, як хірург відрізає шматки мого живота. Мене евакуювали з “Азовсталі”, і почався мінометний обстріл", - сказав командир роти 1 батальйону бригади “Азов” з позивним “Кіль”.
Разом з тим "Кіль" додав, що багато його друзів і досі в полоні.
"Емоції під час зустрічі з тими, хто повернувся, важкі. Для “азовця” це найгірший варіант дій. Вони були, як скелети, ти обіймаєш людину, яка важила 100 кілограмів, а зараз виглядає наче з Аушвіцу".
Командир відділення РРСП з позивним “Фрост” зізнався, що його могли показово розстріляти.
"Мені сказали, що зі мною будуть у росіян проблеми, вони дуже на мене злі, і взагалі мене можуть показово розстріляти. Сказали змінювати імідж, придумати легенду, дотримуватися її й виходити з іншими. Я поголився повністю. Навіть брови мені механік зголив, що й свої не впізнавали. Я придумав собі легенду, і півтора місяця все вдавалося, але потім вони дізналися мої дані, про мої татуювання та позивний", - сказав "Фрост".
Корім того, командир відділення РРСП не став заперечувати той факт, що коли повернуся на фронт, думав що тепер буде американське озброєння.
"Мені кажуть, у нас три міномети, і один з них вчора зламався. І це все після того, що наш підрозділ пройшов: три міномети й “калаші” радянські? Авжеж, з того часу є прогрес, але порівняти з тим, що мала б мати якась заслужена бригада, то з цим не порівняти", - підкреслив Фрост.
На запитання, скільки коштує зібрати “азовця”, “Фрост” відповів:
"Триденний рюкзак розвідника залежить від пори року і задач. Перше — це каримат, щоб неважливо, де ти будеш, щоб не спав на землі. Обов'язково мати з собою сухпай, закуповую собі сухе м'ясо, батончики, сухофрукти. Вода на кілька днів, дальномір, набір шестигранників, “спальник”, маскувальний халат, особливо в лісі дуже рятує. Одяг сухий переодягнутися, плащ-намет, компас. Кулеметна стрічка, powerbank, мотузка, тепловізор, мінімальна аптечка. Звичайно ношу з собою пістолет. Спорядження загалом зі зброєю коштує більше мільйона гривень".
Також Раміна поспілкувалася з начальником штабу бригади “Азов” з позивним “Тавр”, який розповів про оборону Маріуполя.
"Мені важко досі згадувати Маріуполь у плані втрат: знайомих, друзів, військовослужбовців. Мене бісить, що молоді, вмотивовані, націоналістичні хлопці гинуть, а якісь незрозумілі люди, які мають незрозуміле моральне сприйняття світу, сидять у різних містах і намагаються розказати військовим, як їм жити. Допомагають їм воювати. Треба нагадати їм, що вони допомагають собі не бути зґвалтованими, з відрізаними головами зі зв'язаними руками, як це було в Бучі, Ірпені та Маріуполі. Говорять “дякую захисникам”, але настільки часто, що забули зміст того, про що говорять. Ті люди, які знаходяться на передовій лінії, єдине, що дозволяє Україні існувати", - сказав “Тавр”.
"Тавр" додав, що на сьогоднішній день пропаганда у російських військах дієва”.
"Противник навчився воювати й далі вчиться. У нього мотивація небезпечна. Він не здається, навіть, коли він може здатися. Він підриває себе гранатами, закидає свої бліндажі, вбиває своїх. Їхня пропаганда у військах діє, і вона може перемогти, тому нам треба думати, які контр міри цьому робити. Їм кажуть у підрозділах, якщо вони підуть з поля бою, їх вб'ють. Людина думає, краще я від кулі чи міномета загину, ніж від іншого. Це теж один з ефектів контролю і пропаганди. Ми не можемо собі цього дозволити, у нас менталітет інший".
